"Всі ми родом з дитинства, неначе з країни", казав Сент-Екзюпері. Але ми не лишаємось на своїй батьківщині, а йдемо. Куди? Після запитання "чому ми любимо котів і собак?" раптово виникає запитання "що таке любов?". Є дещо, що можна стверджувати, не дивлячись на жодну статистику. Запити змінюються. Питання теж. Діти змінюються. Діти виростають. Ми теж змінюємося, незалежно від віку. Віра в дива потроху зникає з нашого життя, замінюючись прагматизмом. Але — "будьте дітьми"...
Іноді кожному здається, що було б непогано, якби прийшов якийсь чарівник і подарував мізки. Але проходить час і навчаєшся користуватися тим, що є)
Зустрічати світанок можуть і сови, і жайворонки. Різниця тільки в тому, що перші роблять це перед сном, а другі — після. Тут я розділяю драму сов, котрим доводиться вставати рано.
Така начебто звична річ - посуд. Чашки-тарілки-миски. Ми користуємось ними щодня, їмо-миємо-сушимо, іноді не помічаємо з чого їмо. Але іноді вигляд тарілки може змінити смак страви, а кава з улюбленої чашки "полагодити" невдалий день. Тому іноді оновити колекцію посуду не завадить. І хай "я п’ю з щербленої, а ти - з надбитої" буде тільки в гарних піснях.
Зразу ж хочу прояснити, що йдеться не про підглядання в замкову шпарину і порушення чиєїсь довіри. Є чимало щоденників опублікованих, зрештою, є блоги. Читання щоденників помагає зрозуміти їх авторів і людей взагалі, побачити невідомі раніше паралелі. Щоденники — це погляд зсередини і спроба діалогу. Поки інтернетом і книгарнями блукають гори чиїхось відгуків, ви можете звернутись до першоджерел)
Навіть жорстокий старозавітний бог зрештою відмовився від ідеї винищити людство. І символом того є веселка. Скандинави вважали її мостом між світами, а ірландці шукали золото на її кінцях. І навіть, якщо веселка - всього лиш результат дисперсії світла, чому вона не може бути приводом для веселості?
Тримаєш світ в долонях -
просто шкільний глобус
з білими слідами пальців
десь поблизу Ельдорадо
І коли ти ступаєш на бордюр, завжди цікаво глянути на реакцію супутників. Хтось каже, що то високо і "злізь вже!", хтось подає руку помагає триматись. Але найближчі завжди ті, що вискакують на бордюр і собі.
У Кака було море часу
(коментатор матчу Чилі-Бразилія)
коли кілька секунд — море,
коли кілька хвилин свято
коли кілька образ — горе
коли хвилина — багато
коли у дні - січень
коли сльозина — плач
коли мить — вічність
коли життя - матч
Мотиви деяких рішень краще не знати
нащо нам ми? Нащо скидаємо лати?
Нащо стою перед тебе, розкривши долоні?
Нащо мені твої мрії і сльози солоні?
Нащо тобі моє серце — чергова забавка?
Нащо тобі мої рани — на пальчику вавка?
Нащо тобі моїх слів чорнота як рілля?
Нащо мені ти? Нашо тобі я?
Брехт казав, що місто — це не стіни, а люди. А, отже, не малою мірою і люди, що привертають увагу між стін. Я знаю, в кожного/кожної з них свої мотиви і причини, свої обставини і зрештою - своя музика. Хтось збирає на новий кларнет, хтось просто роками грає на тому ж місці на старенькій гітарі без жодних підсилювачів, хтось збирає натовпи суботнім вечорам, повз когось проходять, комусь підспівують класичні рок-хіти... Вуличні музиканти - як місто в мініатюрі. І - якщо маєте можливість і бажання, докладіть до усмішки кілька гривень. Бо дещо треба підтримувати просто, щоб воно було.
Є такий старий анекдот про учня, котрому на екзамені з біології дістається питання про коней, а він двох слів не може зв’язати. Врешті вчитель запитує: "Ну скажи хоч, кінч бігає чи скаче?" "Ходить літерою Г", — відповідає юний шахіст. От часом потрібно ходити літерою Г, перестрибувати клітинки, змінювати колір, бути несподіваним. І періодично пригадувати собі, що в англійській термінології фігура, що ходить літерою г (я так розумію, L) називається не кінь, а лицар
Я Мойра і Карма, і Карна, і Жля
і чорна-пречорна розрита рілля
і ясний Діани у темряві лик,
Маляти і матері змішаний крик
я світоч у ночі, затемнення дня
поглянь мені в очі, я - доля твоя!
Швидко встань і одягнися!
Швидко снідай, не барися!
Швидко руки мий і шию!
Швидко, бо сама помию!
Швидко, тато нас чекає!
Швидко, наш трамвай тікає!
Швидко забігай до класу!
Швидко, бо немає часу!
І весь час немає часу...
А я хочу САМОСТІЙНО
по калюжі йти спокійно,
їсти бублик півгодини
і дивитись на машини,
і на дощик, і на хмарку,
на кота і на канарку.
Довго хлюпатись у ванні,
бумкати на барабані,
пасочки ліпити з глини,
і не бігти щохвилини.
Зрозумійте, це - важливо:
хочу жити НЕ-КВАП-ЛИ-ВО!
(Данута Вавілов, переклад з польської Ірина Кононенко)
Полудень літа перейдено вбрід,
Хоч на верхівках чорніються вишні
Вітер висушує сльози невтишні -
все, що так довго ховалось під спід
раптом виходить назовні, як річка....
Пахне вже осінню ранішня мжичка
в ліки для серця зав’яжеться глід
Полудень літа перейдено вбрід.
Еммм, ну якщо чесно, сьогодні в Україні відзначають день бухгалтера. Така загальновизнано нудна, але вкрай необхідна професія. Але, що я люблю повторювати, не рахуйте чужих грошей, якщо ви не бухгалтер. Рахуйте краще синьооких незнайомців. Чи карооких незнайомок.
Є такий дар - підморгувати підбадьорливо і лагідно. Так, що адресати твого підморгування розпружуються і усміхаються. А розпружене і усміхнене майбутнє обов’язково усміхне ще когось.
Вишивка з etsy
Найбільша перемога - це перемога над собою, казав Цицерон. Але часто трапляється так, що нам доводиться перемагати не тільки реальні фізичні недоліки, а й свої переживання з приводу власної неідеальності. Тим часом прізвисько Цицерон походить від латинського слова, що означає бородавку. Ви завжди досить красиві/зрілі/молоді/сильні, щоб почати.
А там - вгорі - щось плинне і мінливе, вічне і неспокійне. Можна озброїтись підручником з географії і розрізняти перисті від купчастих. Можна передбачати погоду. Можна надіятись на дощ. Можна шукати обриси знайомих предметів. А можна насолоджуватись моментом.
Наші життя такі різні -
жодних підстав думати,
що ти зрозумієш
наші душі такі схожі
ти розумієш.
Поза словами. Без слів
Взагалі-то, міжнародний день шоколаду. А чому б і ні? Щоб ви не робили в житті варто лишати місце для радощів і солодощів. Може сенс життя і не в них, але жити вони однозначно допомагають.
"У нього такий жовтуватий голос", - сказали мені, рекомендуючи одного виконавця. А й справді - що якби ми могли бачити кольори голосів і чути голоси кольорів (психологи сказали б, що синестезія іноді буває небезпечною)? За кольором платівки легко вгадувався б її настрій, тембри б описувалися кольорами і відтінками (тонами, знаєте). І світ був би яскравішим.
Тримаюсь за твою руку,
готова іти чи вести
чи завтра в нас нові квести
і нові шляхи по бруку
яка нам уже різниця
хто вибирає маршрути?
лиш би нам повернутись
не втративши усміх з лиць
Пісня про мого Сіда
Волинку зламано
і що тепер робити?
Йдеш босоногий стежкою між верб
гітару забрано
і як тепер творити?
Коли навколо страх і бруд і смерть...
доводиш себе до краю
мружиш очі припухлі
диявол тобі простягає
кислотно-червоні туфлі
Бавлячись у ворожку
вивчаю твої долоні
(це не хіромантія
просто я марю тобою)
лінії перехрещуються
наче хромосоми
і я не знати в якій
заховано ген божевілля
Люди, котрі забули всю шкільну фізику, кажуть, що люди падають, не тому, що їх притягує земля, а тому що відштовхує небо.
Але люди, котрі забули не всю, пам’ятають, що для того, щоб вище стрибнути до неба, треба сильніше відштовхнутися від землі.
Ще одна - і я піду. Бо часом всім треба йти, знаєш. Тут затишно звичайно і все таке, але я просто зайшов по дорозі - дякую за каву, за нічліг за все. Але мені треба йти. Зрештою - ти бачиш майбутнє, ти знаєш. Але ще одну чашку кави. І я піду. От тепер уже точно піду. Ще одну чашку кави...
з Зайчика-Енерджайзера я перетворилася на Кролика з Аліси "Ой, лишенько, я запізнююсь... Герцогиня... "
— Психа Сноб (@pannakocka) 10 березня 2012 р.
Мені болять твої розбиті мрії
я знаю, хто зламав твоє крило
а голос твій розплетений в ефірі
окреслює між хмар твоє чоло
дівчинка років 10 подрузі:
— Психа Сноб (@pannakocka) 4 жовтня 2014 р.
-давай я тобі свій пароль покажу, а ти мені свій покажеш #підслухане
Не спитаю твого імени,
щоб навіть спокуси не було
думати, що ми знайомі
Не спитаю твого імени,
щоб навіть спокуси не було
думати, що раніше тебе не знала
 |
 |
 |